Основні захворювання, які лікує лікар
У 50–60% випадків відсутності настання вагітності причина криється в чоловічому факторі. Чоловічий фактор виключається швидко та безболісно: шляхом здачі сперми на аналіз — спермограми.
Жіночий фактор набагато складніший і багатогранніший. Умовно можна виділити 5 рівнів обстеження:
- Піхва (інфекційний фактор)
- Шийка матки (цервікальний фактор)
- Матка (ендометріальний та міометріальний фактори)
- Маткові труби (трубно-перитонеальний фактор)
- Яєчники (овуляторний та ендокринний фактори)
1. Піхва (Інфекційний фактор)
Необхідно виключити наявність урогенітальної інфекції. Це базовий етап обстеження жінки, який проводиться при первинному зверненні з приводу безпліддя. У разі виявлення патогенних збудників специфічне лікування призначається одночасно обом статевим партнерам.
2. Шийка матки (Цервікальний фактор)
Цервікальний фактор діагностується в середньому у 5% безплідних пар. Ця форма найчастіше встановлюється за результатами посткоїтального тесту (проба Курцрока-Міллера або Шуварського), який оцінює взаємодію слизу цервікального каналу жінки зі сперматозоїдами партнера. При підозрі на наявність антиспермальних антитіл додатково виконується MAR-тест. Якщо медикаментозна терапія неефективна, рекомендується внутрішньоматкова інсемінація (ВМІ).
3. Матка (Ендометріальний та структурний фактор)
Необхідно виключити патологію порожнини матки: поліпи ендометрія, гіперплазію, недостатнє дозрівання ендометрія, хронічний ендометрит, внутрішньоматкові синехії (синдром Ашермана). Для цього проводиться УЗД в різні фази циклу та офісна або хірургічна гістероскопія. Іншою причиною безпліддя можуть бути субмукозні чи інтрамуральні міоматозні вузли або аденоміоз, які ефективно усуваються шляхом лапароскопічної або гістероскопічної операції.
4. Маткові труби (Трубно-перитонеальний фактор)
Патологія маткових труб — одна з найпоширеніших причин жіночого безпліддя. Саме в матковій трубі відбувається запліднення яйцеклітини, після чого ембріон протягом 5 днів транспортується завдяки війкам епітелію в порожнину матки для імплантації.
Запальні процеси призводять до утворення спайок та непрохідності маткових труб, що у багато разів підвищує ризик позаматкової вагітності. При непрохідності в ампулярному відділі з накопиченням рідини (гідросальпінкс) слизова оболонка труби незворотно пошкоджується, що часто вимагає лапароскопічної тубектомії перед програмою ЕКЗ.
Методи оцінки прохідності маткових труб:
• Ехогідротубація (HyCoSy): Ультразвукова оцінка прохідності маткових труб із точністю близько 60–80%.
• Метросальпінгографія (ГСГ): Рентгенологічне дослідження з введенням контрастної речовини.
• Лапароскопічна хромосальпінгоскопія (хромопертубація): Золотий стандарт діагностики. Дозволяє безпосередньо оцінити стан органів малого таза, перевірити пасаж барвника, виконати адгезіолізис (розсічення спайок) та одночасно видалити вогнища перитонеального ендометріозу.
5. Яєчники (Овуляторний та ендокринний фактор)
Головний критерій нормального функціонування яєчників — наявність повноцінної овуляції, що відстежується за допомогою фолікулометрії на УЗД та гормонального профілю (виключення гіперпролактинемії, дисфункції щитоподібної залози, оцінка рівня АМГ). За відсутності овуляції призначається індивідуальна медикаментозна стимуляція.
При синдромі полікістозних яєчників (СПКЯ) з потовщеною білковою оболонкою виконується лапароскопічний дрилінг (термокаутеризація) яєчників, що відновлює регулярні овуляторні цикли та істотно підвищує шанси на самостійну вагітність.
Подолання безпліддя вимагає ретельної, послідовної діагностики та персоналізованого лікування.
У разі відсутності вагітності протягом одного року регулярного статевого життя на фоні проведеного лікування рекомендована програма допоміжних репродуктивних технологій (ЕКЗ / ICSI).